Врізні мийки круглої форми. Обираємо матеріал

У щоденному побуті одну з важливих функцій відіграє кухонна мийка. Зараз вона сприймається не просто як раковина для миття брудного посуду, овочів та фруктів, а як повноцінний елемент декору кухонного гарнітура. При виборі слід визначитись як часто ви будете нею користуватись, який матеріал буде найбільш практичним та привабливим, та яку суму ви готові витратити?

Сучасний ринок переповнений масою варіантів, тому, щоб зробити правильний вибір, слід розглянути найважливіші моменти. Мийки круглої форми можуть бути виготовлені з різних матеріалів. Всі вони мають відповідати певним критеріям, наприклад:

бути міцними: не пошкоджуватись від падіння посуду,
запобігати розповсюдженню бактерій: найкраще із цим впорається сталь чи акрил,
бути стійкими до корозії: адже вони постійно знаходяться в контакті з гарячою та холодною водою.

Керуючись цими критеріями можна виділити такі матеріали, як: емаль, сталь, акрил та камінь. Щоб зупинитись на одному із них, коротко переглянемо їх переваги та недоліки.

Частину сучасних моделей виготовляють із натурального каменю, або з композитних матеріалів, які на 80% складаються з гранітної крихти, а на 20% зі зв’язувальних речовин. Вони не чутливі до перепадів температур та привабливі на вигляд, але мають, в порівнянні з іншими матеріалами, значно більшу вагу. Та в разі пошкодження не підлягають відновленню.

Емальовані мийки складаються зі сталі, чавуну або кераміки. Найбільш вдало вони виглядають в традиційному кухонному інтер’єрі. Багато хто вважає їх застарілим варіантом, проте модернізоване виробництво, останні роки, значно вдосконалило свої навички та випускає оригінальні моделі в різноманітній кольоровій гаммі. Вони мають хорошу шумоізоляцію, стійкість до корозії, та агресивних речовин, проте недоліком є їх недостатня міцність. Тому потрібно бути обережними, адже впустивши в таку мийку келих, може відколотися шматок емалі.

Акрилові мийки вважаються найбільш гігієнічними та естетично-привабливими. Їх асортимент повен сучасних та сміливих дизайнів. Вони відрізняються міцністю та низькою пористістю, не ржавіють та не деформуються, але істотним недоліком є їх реакція на високу температуру, адже від гарячої сковорідки може лишитися помітний слід.

Та нарешті, найпопулярніший на сьогодні матеріал — нержавіюча сталь. Вона функціональна, практична та стійка до виникнення корозії. Такі мийки, за способом виготовлення поділяються на:

штамповані (витягнуті із суцільного листа металу, без швів),
зварні (де частини металу зварюють між собою, де шви видимі).

Мийки із цього матеріалу мають 3 види поверхні: поліровану, матовану та декоровану. Кожна із них має переваги та недоліки, все залежить від того з якого боку подивитися: з боку практичності, краще миється та не лишає слідів від води матована та декорована мийка, а з боку привабливості, краще виглядатиме на оновленій кухні полірована глянцева поверхня. Детальнішу інформацію можна знайти в статті "Мийки з нержавіючої сталі. На що звернути увагу при виборі?".

Не менш важливим є питання монтажу. Круглі мийки зазвичай врізають в стільницю. Як це відбувається? Якщо господар дому не впевнений у своїх силах, краще звернутись за допомогою до професіонала. Це буде вашою гарантією правильної установки та міцності в подальшій експлуатації. Спершу він визначить місце, куди її вмонтувати, в тому місці переверне мийку та прикладе до стільниці, обведе по контуру маркером, та виріже отвір по колу. Після цього слід змазати місце, де було зроблено вирізку, герметиком, вставити мийку, добре притиснути та затягнути кріплення. Для більшої надійності можна змазати герметиком і низ самої мийки. Таким чином вона буде щільно прилягати до стільниці та не пропускати вологу.

Розміри, глибина та товщина мийки залежить від обраного вами матеріалу. Головне запам'ятати, що чим глибша мийка тим більше функцій вона може виконувати, а товщина прямо впливатиме на її термін служби.